Неподалік села Трикрати на Миколаївщині серед широкого кам'янистого степу розташувався старовинний ліс, в якому мешкають тисячі тварин, птахів та комах. Могутні дуби, яким понад 150 років, надають своєрідної містичної атмосфери.
Цей ліс висаджували за наказом місцевого поміщика графа Віктора Скаржинського. Він для коханої дівчини висадив не лише величезний ліс, а й прорив річку в посушливому степу.
Редакція сайту 0512.ua вирішила розповісти детальніше про Трикратський ліс, який сьогодні є однією з туристичних локацій області.
За селом Трикрати, яке розташувалося на півночі Вознесенського району поблизу річки Мертвовод, розташувався старий, але добре доглянутий лісовий масив. Трикратський ліс складається з двох урочищ: "Василева пасіка" і "Лабіринт". Обидва вони охороняються законом, а з 1972 року одержали категорію державних заповідних урочищ.
Однак так було не завжди. Близько 200 років тому місце було безлюдним. А до створення унікального лісу спонукала любов до жінки.
Трикратський ліс висаджували за наказом місцевого поміщика – графа Віктора Скаржинського у 70-х роках 19 століття.
Віктор був сином генерала Петра Скаржинського, який відзначився під час захоплення Очакова, а землі, на яких зараз розташований парк, йому подарувала Катерина ІІ в нагороду за мужність під час війни. У Трикратах Скаржинський збудував маєток, проте проживав він разом із сім'єю у Санкт-Петербурзі.
Творець знаменитого лісу Віктор Скаржинський вперше відвідав родові володіння вже у зрілому віці та закохався у них на все життя.
Дівчину, заради якої було створено місце, яке не залишає байдужими людей навіть через століття, звали Наталією. Скаржинський любив її все своє життя, проте взаємності за життя так і не отримав. Чоловік закохався у племінницю власної матері, але Наталя обрала старшого сина з роду Скаржинських – Миколу. Проте щастя молодої сім'ї було недовгим. Микола загинув під час війни 1821 року, а Віктор повернувся з нагородами. Дівчина від смутку та відчаю збиралася після смерті чоловіка піти до монастиря, але зваживши все, відмовилася від цієї ідеї. Вона купила маленький будиночок в Одесі та оселилася в ньому.
А Віктор Скаржинський в ім'я коханої дівчини висадив величезний ліс, прорив річку в посушливому степу і продовжував умовляти жінку повернутися до Трикратів. Наталя все ж таки підкорилася і вийшла за нього заміж, але так і не змогла покохати його.
Оточуючі завжди говорили Скаржинському про холодність його дружини, а він гордо відповідав: "Моя любов така велика, що її вистачить на двох". Але після смерті Віктора Скаржинського Наталя спромоглася оцінити все те, що він роками робив для неї.
Зараз про цю романтичну історію нагадують тисячі унікальних дерев і рукотворний канал, який звивається наче змія парком “Лабіринт”. Цей парк може похвалитися десятками мостів та мініатюрними водоспадами, де романтичні натури призначали побачення та шукали відповіді на вічні запитання.
Неймовірний парк, який у вологих областях здавався звичайною справою, для степової зони став справжнім дивом. У місцеву оазу з рідкісними рослинами приїжджали лікуватися від пневмонії гості з інших областей.
Свого часу за порадами садівництва до Віктора Скаржинського приїжджав і творець Софіївського парку граф Станіслав Потоцький. Чоловіків об'єднали не лише любов до садівництва, а й величезна любов до своїх жінок, адже Потоцький також будував свій парк на честь коханої дружини Софії.
1853 року площа лісопосадок перевищувала 400 гектарів. Скаржинський був першим, хто почав облаштовувати греблі та споруджувати ставки, щоб рослини мали воду. Саме Скаржинський вигадав саджати лісосмуги для підвищення родючості ґрунтів. Завдяки його діям пізніше дендрологічний сад у Трикратах налічував 300 видів дерев, ще 250 були плодовими.
Понад 350 старовинних дубів прикрашають знаменитий ліс та парк "Лабіринт". Саме їх господар парку любив найбільше. Деякі дерева мають свої імена та легенди – "Червоний Дуб", "Стрункий Велетень" та найпопулярніший та особливий для Скаржинського - "Дуб Кохання".
За переказами, поряд із цим дубом жила пара лебедів, яка не змогла полетіти в теплі краї разом, бо лебідка поранилася. Лебідь, повернувшись навесні, зрозумів, що його коханої не стало, і помер від туги. Незабаром на цьому місці виріс могутній дуб у формі серця. Говорять, що таким чином люблячі серця птахів нарешті з'єдналися.
Місцеві вірять, що якщо цей дуб обійняти, то цього ж року зустрінеш своє справжнє кохання.
Що стосується рослинного та тваринного світу Трикратського лісу, з погляду вчених, тут справжній ботанічний та зоологічний рай. У лісі можна побачити березовий гай, липи, що ростуть на одному гектарі землі, і безліч червонокнижних рослин. Різноманітність фауни - бізонів, косуль, оленів, ланей, диких кабанів та багато інших.
Варто зазначити, що багато рідкісних саджанців із графського маєтку сьогодні є експонатами Одеського ботанічного саду.
Нині Трикратський ліс є заповідним урочищем, куди щодня, особливо у теплу пору року, приїжджають туристи з усіх куточків країни.
За матеріалами видання “Навколо світу” та “md-ukraine”.