Історія загадкової річки Миколаївщини - Чичіклєї, - ФОТО

Річка Чичіклєя – одна з найбільш загадкових водних артерій Миколаївської області. Навесні вона повноводна, а влітку майже повністю пересихає, що приваблює дослідників, мандрівників і шукачів скарбів.

Редакція сайту 0512.com.ua вирішила з’ясувати, чим ця невелика річка є цікавою для туристів.

Важко уявити, що Чичіклєя, яка сьогодні міліє влітку, колись мала значний рівень води. Її довжина сягає 156 кілометрів, витоки розташовані в Одеській області поблизу села Любашівка, а на території Миколаївщини вона впадає в Південний Буг. Археологи виявили навколо річки чотири давні поселення: два з них належать до епохи бронзи, одне – до античного періоду. Крім того, вздовж берегів можна знайти близько 20 скіфських курганів.

Літо – справжнє випробування для Чичіклєї, адже в цей час вона повністю висихає, і по її руслу можна ходити. Проте в інші пори року вона радує мальовничими скелястими та зеленими берегами, а також приносить користь місцевим жителям і фермерам. Уздовж берегів розташовані численні печери та гроти невідомого походження, а також недосліджені старовинні споруди. В очеретах можна зустріти лебедів, качок та інших водоплавних птахів, що додає цій місцевості ще більшої природної цінності.

Колись Чичіклєя була самостійною, повноводною річкою. Вона текла паралельно до Південного Бугу і впадала безпосередньо в Чорне море. Проте з часом, поблизу села Покровка, річка розмила тонкий вододіл із Південним Бугом і стала його притокою. Вважається, що сучасна річка Березань – це залишки колишнього русла Чичіклєї. Місцеві жителі добре знають старі містки-переходи, які збереглися ще з тих часів, коли річка була судноплавною.

Саме судноплавний шлях. І це не має дивувати – річкою колись проходили турецькі галери. Ця територія приваблювала не лише турків, а й поляків, оскільки була зручним місцем для будівництва фортець. Саме турецька фортеця Чичиклів, розташована поблизу села Покровка Веселинівського району, дала назву річці. Відомо, що в її стінах активно займалися виготовленням фальшивих монет.

Біля цієї фортеці розгорталися запеклі битви. Восени 1540 року військовий загін Королівства Польського під керівництвом старости Бернарда Претвича спільно з військом князя Семена Пронського завдав поразки татарам.

Згодом, у період територіального розширення, Велике князівство Литовське захопило фортецю й перейменувало її на Сокілець. Після Люблінської унії вона відійшла до Польщі, проте вже на початку XVII століття її взяли під контроль запорізькі козаки, які заснували там своє поселення. Пізніше турки повернули фортецю під свою владу. На початку Російсько-Турецької війни її атакували війська Суворова. Сьогодні фортеця лежить у руїнах. Останні постріли її стіни почули під час Другої світової війни. У гирлі річки Чичіклєї відбулася жахлива трагедія – там розстріляли 20 тисяч євреїв.

Але не лише своєю фортецею відома ця річка. Як і в багатьох місцях із довгою історією, тут існують свої легенди.

У Чичіклєї легенда одна, але у двох варіантах. Йдеться, звичайно ж, про затоплене золото. Що ще може так залучати “чорних” копателів і мисливців за скарбами. До речі, влітку можна побачити, як вони зі спорядженням ходять дном річки, сподіваючись знайти хоч якийсь артефакт. А шукають не щось, а золото.

Легенда про золото - варіант 1

У цьому варіанті золото-турецьке. Місцеві розповідають, що пересохле русло Чічіклеї приховують під піском та мулом турецьку галеру, завантажену золотом. Коштовностей там було невимірно. Це і заморські прикраси, золоті та срібні монети, прикрашена дорогоцінним камінням зброя. Все це везли в місто, яке за легендою був на березі річки. Але доплисти не судилося. Вона затонула. ніхто не пам'ятає, як це сталося.

Одні розповідають, що лихо принесла негода. Сама річка не захотіла ділитися з людьми такими багатствами. За другою версією галера отримала пробоїну та потонула. Але найімовірніше причиною став напад розбійників. А їх у ті часи в цій місцевості було безліч. Тим більше, що Чичіклєя петляла між пагорбами, тож влаштувати засідку було легко. Що точно сталося – невідомо. Але галера дуже швидко пішла зі всіма скарбами на дно. Розбійники не встигли нічого забрати. Не змогли вони дістати золото і після. Адже галера з дорогоцінним вантажем була заговорена. Кажуть, що вона досі там лежить.

Річка Чичичклея